Декілька сотень небайдужих білоцерківців зібралися біля погруддя Кобзаря та рушили традиційною скорботною ходою центральною вулицею міста до пам’ятного знаку жертвам Голодомору. Вони пригадали ті трагічні події, що спіткали український народ на початку минулого століття. Кожен для себе зміг дати оцінку тому геноциду, згадати та помолитися за душі загиблих.
«Сьогодні зібралися сивочолі й молоді люди, небайдужі серцем, щоб вшанувати пам’ять своїх родичів, а також тих, кого вже немає кому поминати. Нехай у кожній домівці Білоцерківщини запалає свічка віри і надії. Це – святий вогник, який зігріє душі загиблих. Це – світло очищення задля нашого майбутнього», – закликав містян «батьківщинівець» Андрій Лавринець.
Учасники мітингу поклали колоски до пам’ятного знаку на знак глибокої скорботи і пам`яті про тих, хто відійшов у вічність, так і не дочекавшись хлібної зернини, яка б врятувала життя, та поклали квіти, як символ того, що нація відродилася, всупереч намаганням її знищити.
